Таблиця множення
Знайомство з таблицею множення — перший крок кожної людини у вивченні математики. Ця стаття про її справжнього автора, історію створення та розповсюдження.
Кожен із нас не раз зустрічав таблицю множення, перегортаючи шкільний підручник з математики. Всім відомий її звичний вигляд: рядки та стовпці — це множники, а на їхньому перетині — значення добутку цих чисел.
Хто придумав таблицю множення
Таблицю множення у багатьох мовах також називають таблицею Піфагора на честь давньогрецького філософа та математика Піфагора Самоського (570–495 до н. е.), якому традиційно і приписують створення таблиці. Однак цікаво те, що багато істориків не поділяють цю позицію: низка історичних фактів спростовує це. Так, вік першої знайденої таблиці, що дозволяє обчислювати добуток цих чисел, становить близько 4000 років. Числа в цій таблиці не звичні нам, тому що належать до шістнадцяткової системи числення. Найстаріша з відомих таблиць множення десяткових чисел також старша за Піфагора. Вона була знайдена на території Стародавнього Китаю, який вчені та вважають батьківщиною таблиці множення.
Теорія про те, що авторство таблиці множення належить саме Піфагору, бере початок із твору його учня, Нікомаха Гераського. Вперше присудження Піфагору цієї досягнення зустрічається саме у його працях. Навряд чи історикам будь-коли вдасться знайти відповідь на питання про справжнього творця таблиці множення, проте знайомство з біографією її можливого автора та історією поширення буде корисне кожному читачеві.
Наукові досягнення та праці Піфагора
Життя Піфагора огорнуте безліччю помилок і легенд. Відомо, що їм було відкрито школу Піфагора, метою існування якої було здобуття нових знань, формування основ математичної, фізичної, географічної та інших наук. Вклад піфагорійців у становлення великої низки наукових дисциплін складно переоцінити: вплив їхньої праці на власні заслуги відзначали такі великі вчені, як Ісаак Ньютон, Альберт Ейнштейн та Микола Коперник.
Математика зобов'язана Піфагору створенням навчань про прості та складові, парні та непарні числа, пропорції, геометричні та арифметичні середні. Неможливо уявити існування математики без знаменитої теореми Піфагора, авторство якої також приписують давньогрецькому вченому. Більш того, істотний внесок Піфагор зробив розвиток геометрії, астрономії та філософії.
Поширення таблиці множення
Вперше таблицю множення почали застосовувати для навчання школярів у середньовічній Англії. Паралельно з цим вона набувала популярності і в інших країнах Європи та Азії.
Вважається, що в Росії видання першої таблиці множення відбулося 1682 року в першій друкованій математичній книзі. Цікаво, що ця таблиця містила твори пар чисел від 1 до 100. Нині екземпляри книги можна знайти у деяких російських наукових бібліотеках.
Розвиток математики, фізики, хімії та безлічі інших наук було б неможливим без упорядкування інформації про операцію множення чисел. Таблиця Піфагора — фундаментальне знання, необхідне кожній людині: від юних школярів до дорослих читачів, які давно закінчили навчання.
Знання таблиці множення неодноразово знадобиться у житті кожній людині. Подумайте про те, щоб освіжити знання чи познайомитися з нею вперше — у вивченні таблиці множення немає нічого складного!
